Жмеринська міська рада Комунальний заклад "Жмеринський ліцей №4"

Учнiвське самоврядування

Вступ

У будь-якому віці для людини важливо, щоб її не просто розуміли та цінували, а й оцінювали правильно. Здатність до лідерства людина не отримує від народження, цього, як і багато чого іншого, доводиться вчитися впродовж усього життя. Лідер – це не тільки та людина, яка може очолювати великі групи людей, а й переможець у спортивному змаганні, й успішний учень у школі, й кмітливий приятель, з яким завжди хочеться спілкуватися.

Головні риси лідера – справедливість, уміння постояти за іншого, згуртувати колектив. Він не просто приймає рішення, він приймає їх, орієнтуючись на те, що насамперед необхідно його колективу, справі.

Лідер має бути прикладом для дітей у всьому – від зовнішнього вигляду до вміння захопити справою, словом, однією своєю присутністю він зміцнює сили колективу, веде його до перемоги.

Одна з основних рис лідера – вміння знайти підхід до кожного, «віддзеркалити» людину, щоб зрозуміти її, і знайти саме ті слова-аргументи, що подіють на неї безвідмовно.

Якщо ви хочете бути лідерами, треба вміти стати «своїми», інакше залишитесь лише дратівливим зовнішнім фактором. Запам’ятаймо: на групу завжди сильніше діють емоції, ніж логіка. Лідером швидше стає той, хто підтримує настрій і за допомогою позитивних емоцій формує установку, а не той, хто здатен багато і розумно доводити щось, не впливаючи на настрій.

Всі лідери – неформальні, формальних не буває. Формальним буває лише «крісло» - посада директора, начальника, керівника, якого призначили і який не завжди є гарним організатором, тобто лідером.

Лідер, зазвичай, найактивніше відмовляється від офіційного керівництва, оскільки неформальна перевага влаштовує його найбільше. Не накладайте йому керівництво, адже істинним вожаком зможе стати той, кого клас обере для цього за вашої підтримки.

Це поширюється на будь-яке об’єднання. Лідер від керівника відрізняється тим, що не говорить: «Я вимагаю!», не вказує на свої знання, заслуги, тоді як його команди виконуються одностайно і негайно. Один з індикаторів лідера – одяг (зовнішній вигляд). У ньому найбільш повно втілено прагнення групи: захоплення мотоциклами, спортом, музикою. «Уніформа» лідера має бути не завжди яскравою, але обов’язково якісною, адже одяг лідера – предмет наслідування групи, який найбільш повно втілює її атрибутику і спрямованість. Тому цей предмет має бути гідним наслідування, інакше лідерство перейде до інших.

Типи лідерства:

Лідер-стратег – командир, який узагальнює і формулює головну мету і підсумкове рішення. Він розподіляє обов’язки, без його відома до команди не залучають нових людей.

Лідер-генератор ідей – визначає тактичні завдання і шляхи розв’язання. Його головний козир – високорозвинений інтелект, помножений на потужну активність, ініціативність, нетрадиційність підходів, але разом з тим його, можливо, не слід обтяжувати відповідальністю за втілення своїх ідей і пропозицій. Йому не можна доручати також рутинну роботу.

Лідер-організатор – здатний організувати виконавців і довести з ними до кінця заплановану роботу. Головне – добре пояснити йому, що слід зробити, а вже у який спосіб – він вирішить сам.

Лідер – інформаційний агент – налагоджує зв'язок із зовнішнім світом на презентаціях, постійно інформує про партнерів та конкурентів, рекламує діяльність команди.

Емоційний лідер – діє як заземлювач, знімає напруження, конфліктність, агресивність, тривожність, неадекватну підозріливість тощо.

Лідер-арбітр – намагається без допомоги керівництва розв’язати непорозуміння, конфлікти, сварки, образи.

Режимний лідер – стежить за порядком, відповідає за те, щоб справа була завершена вчасно і якісно.

Як зорганізувати свої стосунки з однолітками на основі взаєморозуміння й взаємодопомоги? Як знайти друзів? Як зробити так, щоб оточуючі захоплювалися саме тим, що цікаво тобі самому, та як «навчитися бачити» інтереси іншого? Як стати лідером? Які риси характеру повинен мати лідер? Чого бракує сучасному підліткові в спілкуванні? Як спрогнозувати свою успішність у повсякденних справах і на шляху до досягнення мети?

Ø Лідер мало говорить про себе.

Ø Лідер – майстер діалогу.

Ø Лідер завжди у всіх на очах.

Ø Лідер – це той, до кого звертаються з надією, що його вислухають.

Ø Лідер зазвичай у конфлікті не підтримує жодної сторони, якщо конфлікт не можна вирішити мирним шляхом.

Ø Лідер тонко відчуває настрій групи.

Ø Лідер говорить в одному темпі та стилі.

Ø У добре організованій групі підпорядкування лідеру є автоматичним.

Ø Лідеру дозволяється багато.

Ø Лідера завжди називають на ім’я.

Щораз життя ставить перед нами складні питання, відповідаючи на які, ми пізнаємо себе і своє оточення. Не кожен підліток прагне проявити себе і стати формальним лідером, але правильна самооцінка посприяє гармонійному формуванню особистості кожної людини. Найголовніше – знати, що лідером може стати тільки той, хто цього по-справжньому захоч

Система розподілу повноважень та доручень в органах учнівського самоврядування

Голова (президент) — це справжній лідер самоврядуван­ня. Він має бути обізнаний зі станом усіх справ, що викону­ються, реалізуються чи готуються у колективі. Повинен уміти надати тактовну і повноцінну допомогу будь-кому із членів свого колективу у виконанні того чи іншого завдання, спри­яти встановленню доброзичливих та теплих стосунків між усіма учасниками процесу самоврядування, піклуватися про створення позитивного іміджу своєї організації, закладу.

Голова (президент):

- слідкує за виконанням Положення про учнівське самоврядування та законів навчального закладу;

- координує і контролює роботу органу учнівського само­врядування навчального закладу;

- координує роботу будь-кого з лідерів учнівського само­врядування у разі його відсутності;

- чесно і добросовісно захищає та відстоює інтереси членів свого колективу;

- виконує свою передвиборчу програму;

- керуючись відповідними законами та затвердженими рі­шеннями сесій чи загальних зборів колективу, а також загальнолюдськими принципами, приймає конкретні та виважені рішення;

- координує діяльність як законодавчих, так і виконавчих структур органу самоврядування;

- веде пленарні чи інші засідання й підписує їх протоколи;

- сприяє членам комісій (комітетів, міністерств, центрів тощо) у вирішенні проблемних питань, надає необхідну інформацію для їх діяльності;

- звітує про роботу учнівського самоврядування перед своїми виборцями на загальних зборах;

- вирішує інші питання, доручені керівним складом та ін­шими членами органу самоврядування;

- є посередником між батьківським і педагогічним колек­тивом та колективом учнів.

Голова (президент) має право:

- на всі права, визначені у Статуті навчального закладу;

- представляти свій орган учнівського самоврядування у дер­жавних та недержавних структурах, органах місцевого са­моврядування, під час співпраці з посадовими особами різ­них рівнів, а також зі школярами та іншими громадянами;

- входити до складу ради навчального закладу;

- брати участь у засіданнях педагогічної та батьківської ради.

Перший заступник є правою рукою і першим помічником голови учнівського самоврядування, тісно з ним співпрацює. Головним його обов'язком є організація роботи усіх комісій, що працюватимуть кожна зі свого напряму над реалізацією конкретних проектів.

Перший заступник:

- за відсутності голови виконує його обов'язки;

- відповідає за реалізацію всіх затверджених сесією (чи за­гальними зборами) програм та проектів, своєчасне ви­конання плану роботи органу самоврядування;

- разом із координатором організовує навчання активу;

- проводить засідання активу;

- розподіляє доручення між членами своєї команди, надає як практичну, так і консультативну допомогу з питань виконання даних доручень;

- відповідає за систематичне висвітлення життя і діяль­ності колективу як у внутрішньому, так і зовнішньому середовищі.

Перший заступник має право:

- на всі права, визначені у Статуті навчального закладу;

- за умови відсутності голови представляти свій орган уч­нівського самоврядування у державних та недержавних структурах, органах місцевого самоврядування, під час співпраці з посадовими особами різних рівнів, а також зі школярами та іншими громадянами;

- входити до складу ради навчального закладу;

- брати участь у засіданнях педагогічної та батьківської ради.

Заступники:

- є координаторами певних напрямів роботи у процесі самоврядування;

- тісно співпрацюють з головами підзвітних комісій;

- сприяють організації та проведенню конкретних заходів;

- забезпечують членів своїх команд необхідною інформа­цією для діяльності комісії;

- захищають права та інтереси членів своїх команд;

- організовують навчання активу;

- налагоджують партнерські відносини з консультантами та координаторами певних програм і проектів (з числа дорослих).

Секретар — це одна з найважливіших посад у роботі шкільного самоврядування. Від його вміння правильно і чіт­ко вести документацію, швидко реагувати на вхідну інфор­мацію і передавати її адресату великою мірою залежить успіх усього колективу.

Секретар:

- протоколює всі засідання;

- готує необхідні матеріали та проекти документів для розгляду на нараді чи засіданні;

- обробляє записи, подані до «Скриньки зауважень та пропозицій» та передає їх голові органу самоврядуван­ня чи його заступникам;

- реєструє і систематизує всю вхідну і вихідну інформацію;

веде листування;

- інформує членів активу про засідання та наради;

- веде банк необхідної для діяльності органу самовряду­вання інформації.

Cамоврядування учнів середніх класів

Учні середніх класів мають величезну кількість енергії, котру не знають де і як використати. Досвіду роботи в орга­нах учнівського самоврядування, організаторських знань та навичок у них дуже мало. Але бажання творити, організову­вати, діяти — у них велике. Тому їх доцільно залучати до ро­боти в органах учнівського самоврядування своїх класів та навчального закладу в цілому. Діти середнього шкільного ві­ку можуть бути чудовими помічниками дітей-лідерів органу учнівського самоврядування закладу.

Після виборів основного керівного складу проходять ви­бори на посади помічників голови (президента), його за­ступників, помічників голів комісій, депутатів та ін. Діти-лідери (старшокласники) — переможці виборів — доби­рають собі по кілька кандидатів у помічники з числа дітей середніх класів та допомагають їм узяти участь у виборах на посади помічників.

Після виборів ці діти працюють разом зі старшокласника­ми індивідуально, періодично беруть участь у загальних на­радах, засіданнях учнівської ради навчального закладу.

З часом, за один-два-три роки, з дітей-помічників вироста­ють прекрасні, досвідчені діти-лідери, котрі прийдуть на змі­ну випускникам і реалізовуватимуть всі програми та плани діяльності. Тепер вже вони підбиратимуть собі помічників і готуватимуть їх собі на зміну.

Таким чином, навчання лідерів відбувається безпосеред­ньо у процесі роботи, що дуже важливо в умовах загально­освітніх навчальних закладів, де часу на окремі семінари та тренінги, навчання активу дуже мало.

Взаємозв'язок органів самоврядування різних рівнів

Відповідно до свого плану роботи збирається Всесвітній парламент дітей, на якому визначаються найважливіші на той момент проблеми неповнолітніх у світі чи окремих точ­ках планети.

Міністерство освіти і науки України систематично про­водить засідання Всеукраїнської ради старшокласників, на яких аналізується діяльність обласних органів самовряду­вання дітей та учнівської молоді, обговорюються шляхи ви­рішення проблемних питань.

Кілька разів на рік проводить свої засідання Всеукраїнсь­кий парламент дітей. Саме тут і розглядаються рекомендації, декларації та інші документи, прийняті дітьми на всесвітнь­ому рівні.

Представники обласних рад та парламентів дітей, інших органів дитячого самоврядування та дитячо-юнацьких ор­ганізацій піднімають проблеми дітей України, готують від­повідні звернення до урядовців.

Кожна область працює над створенням своєї обласної структури органу самоврядування дітей та молоді. Це, як правило, парламенти та ради дітей, ради старшокласників то що. їх головне завдання — представляти і захищати інтере­си дітей області на всеукраїнському рівні, на рівні державних органів влади та місцевого самоврядування. А також їх за­вданням є передавати інформацію від вищих ланок дитячо­го самоврядування до нижчих, тобто до районних чи міських рад дітей, які вирішують такі ж завдання на своєму рівні. До їх складу входять делегати від органів самоврядування шкіл міста чи району.

Якщо діти ви­рішили створити свою шкільну республіку чи країну, то в період між загальними зборами громадян країни чи рес­публіки нею керує президент. У такому випадку деякі на­вчальні заклади обрали варіант називати класи певними територіальними одиницями, наприклад, місто Екологів, місто Інтелектуалів. Тут можуть бути свої автономії (твор­чі об'єднання чи інше).

Тепер давайте розглянемо взаємозв'язок між усіма лан­ками самоврядування дітей. Будь-яка інформація може лег­ко бути передана зверху донизу. Потрібно зазначити, що рішення вищих ланок самовряду­вання дітей носить рекомендаційний характер. Отримую­чи будь-яке рішення ради лідерів, рекомендацію, план роботи на рік, кожна рада на своїй сесії адаптує його до своїх умов, можливостей і пріоритетів, обговорює і за­тверджує свій план роботи, базуючись на рекомендованих напрямах діяльності, загальних акціях, додаючи свої влас­ні ідеї та проекти.

Коли ж мова йде про внутрішні організаційні питання, тут кожна ланка має свої обов'язки і повинна їх виконувати згід­но зі положення про учнівське самоврядування навчального закладу або регіону (присутність на сесіях, ведення відповідної доку­ментації, подача звітів та інше).

У зворотному напрямі цим шляхом просто передати будь-яку інформацію (про цікавий досвід роботи, пропозиції, ре­зультати анкетувань та опитувань, проблеми тощо) до вищої ланки дитячого самоврядування області чи країни. Так, на­приклад, учні класу піднімають певну проблему, виходять з нею на рівень школи. Дане питання розглядається, доповнюється і передається міської ради дітей на засіданнях ради лідерів.

Знову ж таки питання вивчається на рівні району чи міста і виголошується на сесії обласного парламенту дітей чи по­дається у вигляді листа або підбору матеріалів до голови об­ласного парламенту дітей. Тут, відповідно, приймається рі­шення щодо розв'язання цієї проблеми на обласному рівні чи передачі її до органу самоврядування дітей та молоді все­українського рівня. У такому разі кожна нижча ланка конт­ролює процес вирішення даного питання на вищому рівні, а та, у свою чергу, доповідає про результати своєї роботи з да­ного напряму.

Так у загальному будується робота органів самоврядуван­ня дітей та учнівської молоді різних рівнів та взаємозв'язок між ними.

Положення про Президента

1. Президент школи є головою учнівського колективу і виступає від його імені.

2. Президент школи обирається учнями на закритому голосуванні.

3. Президентом школи може бути обраний учень, який досяг віку 14 років, є активним учасником шкільних справ, має добрі оцінки зі шкільних предметів.

4. Президент школи є головою учнівського парламенту.

5. Президент школи:

- Виносить на розгляд парламенту питання, які турбують учнів школи;

- Має право брати участь у роботі педагогічних рад;

- Має право ініціювати зміни, що покращать навчання та дозвілля учнів;

- Не має права передавати свої повноваження іншим особам;

- Координує діяльність парламентських комісій;

- Має право «вето» щодо рішення парламенту.

6. Повноваження Президента школи припиняються у разі:

- Відставки;

- Неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я;

- Усунення з поста в порядку імпічменту;

- Закінчення школи.

Положення

про парламент школи

1. Парламент школи є органом шкільного самоврядування учнів.

2. Склад парламенту школи – від 25 до 30 осіб.

3. Членом парламенту може бути учень, який досяг 10 років, є активним учасником шкільних справ.

4. Члени беруть участь у роботі парламенту у вільний від навчання час. Засідання парламенту проводиться два рази чверть. Також парламент може збиратися позачергово для вирішення поточних питань.

5. Члени парламенту мають право вільного висловлювання.

6. Повноваження членів парламенту можуть бути припинені у разі:

- Складання повноважень за особистою заявою;

- Переходу до іншої школи;

- Відкликання класом свого представника із складу парламенту;

- У разі закінчення школи;

- Член парламенту може бути виключений зі складу парламенту за рішенням парламенту школи.

7. Повноваження членів парламенту припиняються одночасно з припиненням повноважень парламенту.

8. Парламент школи працює на засіданнях.

9. Засідання парламенту проходять відкрито.

10. Повноваження шкільного парламенту: прийняття рішень і найважливіших питань шкільного життя у межах своїх компетенцій.

УЧНІВСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ

Президент УС: Судома Юлія

Заступник: Сотула Ярослав

Правила та принципи учнівського самоврядування

Робота шкільного самоврядування розподілена по міністерствах:

Міністерство культури:

Міністр: Мацеєва Аліна

Заступник: Мартиненко Яна

Міністерство організовує змістовне дозвілля учнів школи; залучає до підготовки і проведення колективних творчих заходів, розважальних програм, загальношкільних свят, виставок, благодійних акцій; залучає учнів до участі у лекціях, вечорах, екскурсіях, кінолекторіях; допомагає в організації та проведенні конкурсів і оглядів художньої самодіяльності, зустрічей, тощо.

Міністерство екології:

Міністр: Коцюдим Анна

Заступник: Даценко Настя

Міністерство спорту

Міністр: Думанська Вікторія

Заступник: Ледюк Катерина

Міністерство займається пропагандою здорового способу життя; залучає учнів до участі у спортивних гуртках, секціях, спортивних змаганнях; бере участь у спортивних заходах та змаганнях; веде боротьбу зі шкідливими звичками; надає допомогу в організації шкільних спортивних заходах.

Міністерство інформації та преси

Міністр: Білаш Вероніка

Заступник: Мельник Софія

Міністерство організовує тематичні і святкові конкурси стіннівок і плакатів; інформує про події, які відбуваються у школі через інформаційну дошку; поширює інформацію з різних галузей науки; висвітлює події шкільного життя; проводить інформаційні хвилинки.

Міністерство дисципліни і порядку

Міністр: Мироненко Анна-Марія

Заступник: Колісник Валерія

Міністерство займається профілактичною роботою з порушниками дисципліни і порядку; наглядає за дотриманням культури поведінки; наглядає за дотриманням карантинних обмежень у школі; піклується про молодших школярів; охороняє довкілля, дбає про збереження шкільного майна.

План роботи учнівського самоврядування

Положення про учнівське самоврядування Жмеринської міської ради Комунальний заклад "Жмеринський ліцей №4"

Вступ.

Учнівське самоврядування створюється з метою забезпечення виконання учнями своїх обов’язків, захисту їх прав, сприяння гармонійного розвитку особистості учнів, формування у них навичок майбутніх організаторів, керівників.

До складу учнівського самоврядування входять: президент школи, заступник президента, міністри, лідери класних колективів (старости).

1. Загальні положення.

1.1. Учнівське самоврядування (далі – УС) обирається на початку навчального року строком на один рік. Обираються представники від кожного класу.

1.2. Створюються учнівські міністерства, які проводять свої засідання раз на місяць.

1.3. У своїй діяльності органи учнівського самоврядування керуються Чинним Законодавством України, рішеннями органів Управління освіти, у підпорядкуванні яких перебуває освітній заклад, Статутом навчального закладу та цим Положенням.

2. Основні завдання органів учнівського самоврядування:

2.1. Забезпечення і захист прав та інтересів здобувачів освіти;

2.2. Забезпечення виконання ними своїх обов’язків;

2.3. Сприяння навчальній та творчій діяльності;

2.4. Створення різноманітних творчих гуртків, товариств, об’єднань, клубів за інтересами;

2.5. Формувати навички самоврядування, соціальної активності відповідальності у процесі практичної громадської діяльності.

3. Структура та організація роботи учнівського самоврядування.

3.1. На чолі УС стоїть президент.

3.2. УС поділено на міністерства за напрямком роботи.

3.3. Загальні засідання УС проводяться обов’язково раз на місяць, де обговорюється план на місяць, пріорітетні напрямки діяльності, розглядаються скарги та пропозиції.

4. Права та обов’язки президента школи.

4.1. Президент обирається шляхом таємного голосування між учнями 8-11 класів у разі проведення виборів восени; 8-10 класів у разі проведення виборів навесні. Термін повноважень – один рік, поки не буде обрано нового президента.

4.2. Президент здійснює керівництво поточною роботою міністерств, внесенням пропозицій, розглядом скарг, представляє органи УС у місті та за його за межами.

4.3. Всі пропозиції та рішення Президента набувають чинності лише за підтримки 75% членів УС.

4.4. Президент може накласти вето на рішення УС, але воно може бути подолане 95% голосів членів УС.

4.5. Президент не має права передавати свої повноваження іншим особам.

4.6. Повноваження президента припиняються достроково у випадках:

- неможливості їх виконання;

- особиста заява;

- за станом здоров’я;

- у разі звільнення з посади;

- закінчення школи.

4.7. Президент зобов’язаний дотримуватися Статуту школи, контролювати його виконання, координувати роботу міністерств, допомагати адміністраії школи здійснювати річний план роботи.

4.8. У разі припинення повноважень президента призначаються дострокові президентські вибори.

5. Міністерства планують та затверджують програми проведення загальношкільних заходів за такими напрямками:

- сприяння навчально-виховній роботі;

- сприяння науковій роботі;

- сприяння культурно-освітній роботі;

- сприяння спортивно-масовій роботі;

- проведення якісного дозвілля;

- волонтерський рух;

- правозахисна діяльність;

- екологічна діяльність.

6. Взаємодія органів УС з адміністрацією закладу, педагогічним колективом, батьками, іншими організаціями:

6.1. Взаємовідносини органів УС з адміністрацією закладу, педагогічним колективом, батьками, іншими організаціями створюються на основі принципів взаємоповаги, толерантності та співпраці.

6.2. Директор навчального закладу призначає з числа педагогічного колективу педагогів-радників, які мають право дорадчого голосу і допомагають учням у вирішенні проблемних питань, спрямовують роботу органів УС.

6.3. УС сприяє поширенню інформації про діяльність дитячих та молодіжних організацій, рухів, тісно співпрацює з товариствами за інтересами, що діють у навчальному закладі та за його межами.

Принципи
учнівського самоврядування

1. Сміливіше внось свої пропозиції задля прийняття колективного рішення.

2. Не бійся, що вносиш ідеї прості, з банку ідей відберемо золоті.

3. Ідею іншого критикувати не маєш права, покритикуєш –не буде ідей.

4. Думку викладай розважливо, якщо потрібно – повтори.

5. Часу не марнуй, пропозиції внось коротко і ясно.

6. Чітко втямиш – краще зробиш.

7. Погодився легко – не означає сприйняв глибоко.

8. Не думай, що ти в чомусь переважаєш друзів і не смій задаватися.

9. Довіру треба розуміти так: все перевіряється ділом, турботою і дружбою.

10. Перш ніж прийняти рішення, навчись бездоганно його виконувати.

11. Усяке діло величає результат. Не соромно помилятись. Соромно не вміти і не бажати виправлятись.

12. Зауваження приймаються, пропозиції виконуються.

13. Твори, фантазуй сміливіше – шукай шляхи виконання рішень.

14. Не відкладай на завтра вирішення того питання, яке необхідно і можна вирішити сьогодні.

15. Прийняв рішення – виконуй! Доручив іншим – довіряй!