З днем захистників і захисниць України

Щороку 14 жовтня, у день Покрови Пресвятої Богородиці, УПА та українських козаків, відзначається День захисників і захисницьУкраїни.

Свято встановлено 14 жовтня 2014 року Указом Президента України Петра Порошенка з метою вшанування мужності, бойового подвигу та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, самовідданості громадян, які присвятили своє життя служінню Українському народу, збереження та розвитку національних військових традицій і звитяг; сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу у суспільстві, посилення суспільної уваги та турботи про захисників рідної землі та на підтримку ініціативи громадськості.

До Дня захисника та захисниці України в 2022 році у 50 містах світу заплановано 50 мітингів. Зокрема акції планують провести в Австралії, Європі, Канаді та США. Про це повідомили в Communities Army Of Ukraine.

Мітинги відбудуться в рамках Всесвітньої компанії #DefendingUkraine до Дня Захисників України.

"Україна – щит Європи та всього цивілізованого світу. Наша держава та її воїни ведуть війну проти російського агресора і захищають не тільки себе, але й всю Європу, США та всі демократичні країни від наступу загарбницьких сил тиранії і диктатури. Українські захисники й захисниці сьогодні уособлюють героїзм та відвагу воїнів багатьох поколінь, воїнів різних країн – усіх, хто протягом століть боронив ідеали свободи, відстоював державність і виборював незалежність", — йдеться в анонсі акцій.

Основна мета – донести світові розуміння важливості збереження незалежності України та відновлення її територіальної цілісності шляхом перемоги над Росією. Оскільки ця країна-терорист розуміє виключно мову сили, отже й Україні потрібна сучасна західна зброя.

Акції проведуть навколо відомих будівель та пам’ятників, а також на центральних площах. Учасники мітингів будуть ставати у символічне «Коло оборони» навколо відомих пам’ятників, будівель чи впізнаваних споруд у своїх містах,а також на центральних площах, ніби захищаючи те, що всередині (символ свободи, демократії чи свободи). Таким чином українці за кордоном покажуть, що в цей час наші воїни на передовій захищають цінності всього цивілізованого світу.

Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек

1 Жовтня, 2022

З 03 по 31 жовтня в рамках Міжнародного місячника шкільних бібліотек щорічно проводиться Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек.
24 лютого 2022 року розпочалася військова агресія російської федерації проти України. Війна порушила мирну творчу працю українського народу. Гинуть люди, мільйони вимушені покинути рідні домівки. Земля стогне від болю, кров людська проливається від рук російських окупантів. Український народ став на захист своєї держави, показавши відданість і любов до України. З непохитною вірою в перемогу України та усвідомленням руйнівних наслідків війни цьогорічний Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек відбуватиметься під гаслом «В нас єдина мета – Україна свята, нездоланна ніким і ніколи».
Закликаємо учнів та вчителів активно приєднатися до проведення в школі Всеукраїнського місячника бібліотек.

План
проведення Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек
«У нас єдина мета- Україна свята,нездоланна ніким і ніколи»

19.05.2022р.

День вишиванки

У культурі практично будь-якого народу є речі, які яскраво відображають його особливу національну традицію. Вишиванка - яскравий приклад і підтвердження цьому. Історія вишиванки своїми витоками сягає в незапам’ятні часи. Ще за свідченням знаменитого давньогрецького історика, географа і мандрівника Геродота, елементами вишиванки був прикрашений одяг скіфів, які проживали в наших землях в період VIII ст. до н. е. - IV ст. н. е. Знаменитий арабський мандрівник X ст. у своїх розповідях також згадує про русів, які носили вишитий одяг. У ході сучасних досліджень, наприклад, на Черкащині були знайдені срібні бляшки з фігурками чоловіків, датування знахідок VI ст., дослідження яких показали ідентичність елементів одягу і орнаменту вишивки українського народного костюма XVIII-XIX століть.

Вишиванка стала символом політичного супротиву загарбникам. Її закопували в землю, таємно вивозили та переховували, тільки б національний символ не опинився в руках ворога.

Сьогодні одне з улюблених свят українців – День вишиванки – щороку третього четверга травня українці по всьому світу та солідарні з Україною іноземці одягають вишиті сорочки в знак підтримки України.

https://www.dilovamova.com/index.php?page=10&holiday=667&year=2022
ttps://www.schoollife.org.ua/19-travnya-2022-roku-den-vyshyvanky/

26.04.2022р.

26 квітня – День Чорнобильської трагедії і Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій та катастроф

26 квітня – День Чорнобильської трагедії і Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій та катастроф який був запроваджений у вересні 2003 року на саміті СНД.

В ніч на 26 квітня 1986 року сталася найбільша техногенна аварія в історії людства – з різницею у дві секунди відбулись два вибухи на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС, в результаті яких сумарна радіація ізотопів, викинутих в повітря, склала 50 мільйонів кюрі, що а 30-40 разів більше, ніж при вибуху бомби в Хіросімі у 1945 році. Ця катастрофа вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком.
Мільйони гектарів забруднених радіацією земель, лісів та водойм, втрата здоров’я сотень тисяч людей, чисельні людські жертви та зруйновані долі – все це, здається, мало б бути переконливим доказом того, що мова про безпеку атомної енергетики – не більше як міф, який може надто дорого коштувати всьму людству.
Вже 36 років біль і тривога Чорнобиля залишається в наших серцях. Ці відчуття змушують кожного зупинитись і озирнутись в той страшний 1986-й… Хоча стільки років минуло відтоді, а пам’ять наша зберігає все до найменших подробиць, бо надто вражаючими і болючими були ці подробиці.

Але Чорнобиль – не лише велика трагедія, а й символ безмежної мужності багатьох тисяч наших земляків. Біль Чорнобиля відгукнувся у серці кожного жителя нашої країни, назавжди залишаючи у пам’яті народній подвиг ліквідаторів.

Щоб запобігти подальшим викидам радіоактивних матеріалів, до кінця 1986-го р. четвертий реактор АЕС був накритий спеціальним «саркофагом», збудованим руками сотень тисяч добровольців і мобілізованих солдатів, і Чорнобильська АЕС була знову введена в експлуатацію. Однак великі пожежі і аварії в 1991 р. та в 1996 р. привели до зупинення спочатку другого, а потім і першого реактора. У 2000 р. був зупинений останній, 3-й реактор, і Чорнобильська АЕС повністю припинила свою роботу

Нагадаємо, що під час російського вторгнення в Україну Чорнобильська АЕС була окупована російськими військами. Станцію звільнили 31 березня.
Зараз, коли в країні проходять бойові дії, особливо важливо не допустити трагедії, потрібно консолідація всього світу, щоб зупинити державу агресора .

Біль Чорнобиля відгукнувся у серці кожного жителя нашої країни, назавжди залишаючи в пам’яті народній подвиг ліквідаторів. Чорнобиль – не лише велика трагедія, а й символ безмежної мужності багатьох тисяч наших земляків.

15.04.2022р.

Всеукраїнське національне свято – День довкілля

В 2022 році Український День навколишнього середовища (День довкілля) припадає на 16 квітня.Свято було задумано на честь Стокгольмської конференції з довкілля, яка стала однією з найважливіших в історії екологічного руху, оскільки цього дня була заснована UNEP (United Nations Environment Network) – Екологічна програма ООН, яка зараз є основним організатором і ідеологом всесвітнього Дня довкілля.Головна мета свята– підвищення рівня свідомості українців в питаннях, що стосуються збереження безпеки навколишнього середовища. Головна

Природа – це безпосередня середа проживання людини і не тільки, дуже важливо дбайливо до неї ставитися, передати її наступним поколінням. Таке завдання, як охорона навколишнього середовища, на сьогоднішній день, стоїть перед цілим людством.

Все частіше ми скаржимось на погане повітря, неякісну воду, бруд на дорогах, погіршення здоров'я, неякісні продукти, вирубку лісів... І якщо ми будемо продовжуватимемо лише пасивно спостерігати, то подальше погіршення стану довкілля неминуче.

Кожен з нас може змінити свій спосіб життя, щоб допомогти природі. Почати можна з малого, поступово переходячи до більш серйозних кроків, і ви внесете свій внесоку в спільну справу – захисту навколишнього середовища. Зверніть увагу на свій будинок і повсякденні звички. Поділіться своїми знаннями з оточуючими. Ми можемо жити в злагоді з природою, і повинні захистити нашу планету - наш спільний дім.

Традиційно у кожну третю суботу квітня громадські організації проводять заходи, спрямовані на поліпшення стану навколишнього середовища – очищення водних джерел, озеленення територій, збереження заповідних об'єктів, поширення екологічних знань.

Загалом День довкілля дозволяє оцінити стан природного середовища, в якому ми живемо, надає можливість уважніше замислитися над діями, вчинками та майбутніми кроками, які кожен з нас зробить у своєму житті для збереження, відновлення довкілля та з’ясувати свою роль у збереженні нашої планети, її екосистеми і ресурсів.

11.04.2022р.

11 квітня – Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів

В цей день весь світ віддає данину скорботної пам’яті жертвам нацизму, які загинули в фашистських концтаборах.

Цю дату згідно з рішенням Генеральної Асамблеї ООН було встановлено в пам’ять про інтернаціональне повстання в’язнів найбільшого концентраційного табору – Бухенвальд. Саме 11 квітня 1945 року останній в’язень вийшов з його воріт із сумно відомим написом “Jedem das Seine” – “Кожному своє”.

Після цього хвиля звільнень досягла інших концтаборів – Дахау, Освенціма, Майданека тощо. І відтоді, ця пам’ятна дата болить незагойною раною в серцях народів світу.

Під час Другої світової війни в таборах перебувало 18 мільйонів чоловік, з них більше 11 мільйонів були знищені.

На території Німеччини діяло близько 14 тисяч таборів, на території країн колишнього Радянського Союзу налічувалось близько 817 нацистських таборів примусового утримування цивільного населення та військовополонених, три з яких були розташовані в Києві. Це концтабори «Сирецький», «Бабин Яр» та «Дарницький».

Відомі в’язні-українці: о. Омелян Ковач, Степан Бандера, Олег Кандиба-Заголовок 4Ольжич, Ярослав Стецько, Лев Ребет, Олена Вітик-Вітович, Дарія Гнатківська, Костянтин Смовський та інші.

Система нацистських концтаборів була ліквідована разом з розгромом гітлеризму та засуджена за вироком Міжнародного військового трибуналу в Нюрнберзі, як злочин проти людяності.

Відтоді пройшло немало часу, та страшні злочини проти людства не мають строку давності. Геноцид цілих народів, масові розстріли дорослих та дітей на «фабриках смерті» в окупованих нацистами країнах, тортури та непосильна каторжна праця знищили мільйони безневинних людей.

Тільки зберігаючи пам'ять про ті страшні події і віддаючи шану загиблим і тим, хто вижив, можна сподіватися, що подібне більше ніколи не повториться в людській історії.

06.04.2022р.

СЬОГОДНІ – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ МУЛЬТФІЛЬМІВ

В 2002 році Міжнародною асоціацією анімаційного кіно 6 квітня було проголошено Всесвітнім днем мультфільмів. Перший же мультик був створений у 1906 році засновниками кінематографічного об'єднання «Вітаграф».

Джон Стюарт Блектон і Альберт Сміт ще у 1906 році створили серію перших анімаційних фільмів «Комічні фази смішних облич». З того часу, розповідає історія, мультиплікація, що в перекладі з латинського означає збільшення, примноження, зазнала суттєвих технічних змін, втім, не полишила головного – своєї ролі у вихованні підростаючого покоління.

З того часу мультиплікація, що в перекладі з латинського означає збільшення, примноження, зазнала суттєвих технічних змін, проте не втратила своєї головної ролі у вихованні підростаючого покоління.

Мультфiльми – це засіб виховання дитини. Без сумніву, події, що відбуваються у мультфільмі, розвивають уяву і мислення дитини, формують його світогляд. Персонажі улюблених мультфільмів – друзі дитини. Вони вчать її взаємодіяти з навколишнім світом, формують уявлення про добро і зло, вчать справлятися з труднощами.

У 2022 році минає 95 років з часу створення першого українського мультфільму! Саме у 1927-му році режисер-аніматор В’ячеслав Левандовський створив перший український мультфільм - "Казку про солом’яного бичка". До наших часів дійшли лише окремі кадри, які були надруковані у тогочасних журналах, але спогади про мультфільм лишилися у багатьох.

Багато поколінь дітей виросли на відомому мультфільмі про рудого бешкетника Петі П`яточкіна, протена цьому індустрія мультфільмів в Україні не закінчилася. Сучасні мультиплікатори прагнуть вивести нашу анімацію на нову сходинку, і їм це прекрасно вдається, пишеrivne-trend.in.ua.

Часто мультфільми, як і кіно, створюють за мотивами дитячих книг, і тоді дитина може побачити свого улюбленого літературного героя ще й на екрані! Або, навпаки, побачивши мультфільм, зацікавиться книжкою.

Наша бібліотека пропонує якісні мультфільми, зроблені в Україні, які діти переглянуть з великим задоволенням.

«Микита Кожум`яка» (2016)

«Руслан і Людмила. Викрадена принцеса» (2018)

«Корисні підказки» (2013)

«Ескімоска» (2012)

«Капітошка» (1980)

«Дощику, дощику, припусти» (1982)

«Це наше і це твоє» (2015)

«Пригоди Котигорошка та його друзів» (2014)

«Кривенька качечка» (1992)

«Рукавичка» (1967)

«Бабай» (2014)

«Чого в лісі не буває» (2006)

«Літачок Ліп» (2000)

«Жив собі чорний кіт» (2006)

«Маленький великий пес» (2008)

«Як Петрик П`яточкін слоників рахував» (1984)

«Богданчик і барабан» (1992)

«Історія про дівчинку, яка наступила на хліб» (1986)

«Дівчинка та зайці» (1985)

«Історія одного поросятка» (1994)

«Курча в клітиночку» (1978)

«Двоє справедливих курчат» (1984)

«Про всіх на світі» (1984)

«Козаки» (1967-2016)

«Казка з татом» (2013)

«Івасик-Телесик» (1989)

«Ниточка та кошеня» (1974)

«Жив був пес» (1982)

21.03.2022 р.

21 березня Всесвітній день поезії

«Поезія. Таке коротке і таке змістове слово!

Вона і втішить, і пригорне, і приголубить… »

Ліна Костенк

Сьогодні, 21 березня, відзначається Всесвітній день поезії.

За переконанням ЮНЕСКО—організації, яка заснувала його у 1999 році, саме поезія може бути ключем до вирішення найглибших і найгостріших питань, що турбують сьогодні людство. Це свято створене, аби повернутися до традиції усних поетичних читань, всіляко сприяти розвитку поезії і відновленню її діалогу з іншими видами мистецтва.

Уся історія людства показує, що поетичне слово йде поруч із людиною. З давніх-давен людина використовувала дар Божий — мову — для вираження своїх емоцій чи оспівування найпрекраснішого почуття — любові. Вважається, що найдавніші вірші-гімни були створені у 18столітті до нашої ери. Автор віршів — поетеса-жриця Ен-хеду-ана (En-hedu-ana), про яку відомо лише те, що вона була дочкою аккадського царя Саргона, який завоював Ур (територія Ірану). Ен-хеду-ана писала про місячного бога Нанне і його дочку, богиню ранкової зорі Інанні.

Україна багата майстрами високої поезії. На весь світ і різними мовами прозвучали пророчі слова Т. Шевченка, сильна жіноча поезія Л. Українки, могутнє слово І. Франка, а також поетів кінця 20 ст. та поетів – сучасників. Серед них найяскравіша, незбагненна і неповторна в своїй геніальності Ліна Костенко. Величезна скарбниця високого українського поетичного слова поповнюється щодня, щогодини, земля наша багата талантами.

День поезії покликаний об’єднати усіх людей, відданих віршам. У цей день по всьому світу проходять конкурси та фестивалі, зустрічі авторів і шанувальників, на яких початківці і досвідчені поети презентують свої збірники. Безліч заходів до Дня поезії — це шанс молодих сучасних авторів і маленьких видавництв заявити про себе, отримати першого шанувальника і познайомити світ зі своєю творчістю.В цей день люди мистецтва хочуть нагадати всім, що вірші — це живопис, який можна почути.

Інтернет-ресурси:

· Всесвітній день поезії: 10 найкращих українських віршів

· Світова поезія українською

· Вірші українських поетів (класиків)

· Сучасні поети України

· 25 пронизливих поезій Ліни Костенко

· 7 найгарніших віршів про кохання від українських поетів

· Найпопулярніші вірші українських поетів, які знають у всьому світі

· Найкращі поетичні книги світу

· Сучасна українська поезія

· “Так ніхто не кохав…”: найкращі вірші про кохання.

· 14 поетів до дня поезії: вірші, які варто прочитати

· Сайт Poetree містить більш ніж 25 тис. віршів від 700 поетів різних країн

· Вірші українських та зарубіжних поетів на українському радіо у виконанні українських артистів.

· Читати вірші відомих українських та зарубіжних поетів класиків

· Підбірка поезії у фонді Публічної бібліотеки імені Лесі Українки

19.03.2022р.

92 роки від дня народження Ліни Василівни Костенко

Ми воїни. Не ледарі. Не лежні.

І наше діло праведне й святе.

Бо хто за що, а ми за незалежність.

Отож нам так і важко через те.

Сьогодні, 19 березня, видатній українській поетесі таписьменниці виповнюється 92 роки.

Ліна Костенко— королеваукраїнської поезіїХХ століття Українська поетеса-шестидесятниця була і залишається поетом епохи. Її твори немають часових меж і невтрачають своєї актуальності протягом багатьох десятиліть. Гостра, незламна, звикла завжди говорити те, щодумає — заактивну участь удисидентському рухові у60-х і 70-х роках вона була надовго виключена із літературного процесу. Ліна Костенко є беззаперечним моральним авторитетом для багатьох українців, адже не заплямувала себе компромісами з жодною владою. У неї завжди вистачало сміливості дивитися правді в очі й казати категоричне "ні" підлості, брехні та зрадництву.

Вона одна з небагатьох культурних діячів країни, що відмовилися від звання Героя України. У 2005 році на це Ліна Костенко відреагувала словами "Політичної біжутерії не ношу!"

Письменниця не могла не відреагувати на вторгнення Росії до України. У 2015 році вона долучилася до гуманітарної акції "Другий фронт АТО" та передала на фронт декілька збірок своїх поезій із побажаннями та словами підтримки. нанайважчий період історії сучасної України. Її день народження припав нанайважчий період історії сучасної України. Аактуальність її творів наразі особливо відчувається.

І жах, і кров, і смерть, і відчай,

І клекіт хижої орди,

Маленький сірий чоловічок

Накоїв чорної біди.

Це звір огидної породи,

Лох-Несс холодної Неви.

Куди ж ви дивитесь, народи?!

Сьогодні ми, а завтра – ви..

У її творчому доробку більше 20 видань— збірки поезій, три великих поемиДума про братів Неазовських,Скіфська одіссеяіСніг уФлоренції, два романи у віршахМаруся ЧурайтаБерестечко, і особливий твір, романЗаписки українського самашедшего, опублікований видавництвом А-ба-ба-га-ла-ма-га у2010 році. Він став рефлексією натой час 80-річної письменниці наподії вУкраїні у1990-х-2000-х роках. Видання одразуж стало українським бестселером.

Твори Ліни Костенко перекладено англійською, італійською, французькою, польською, словацькою, білоруською, естонською мовами. Її вивчають ушколі, її декламують українські митці. Ащеоднією ознакою актуальності її творчості є те, що її вірші стають піснями сучасних українських виконавців і серед них Джамала, Сестри Тельнюк, Віталій Козловський і навіть гурт білоруського музиканта Сергія Міхалка BRUTTO, гурт Фіолет, Оксана Муха та інші.

Варто зауважити, що Ліну Костенко хочуть номінувати на Нобелівську премію з літератури у 2022 році. Відповідну ініціативу 17 березня підтримав Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики.

09.03.2022р.

День народження Тараса Шевченка

Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття

І голос твій нам душі окриля!

Востане у новій красі, проживши лихоліття

Твоя, Тарасе, звільнена земля…

9 березня вся Україна відзначає річницю з дня народження великого сина України, нашого пророка Тараса Григоровича Шевченка.

Його ім’я стало символом України. Його називають провісником нового життя, народним пророком, титаном духу, який уболівав за долю рідного народу. Він залишив нащадкам духовний заповіт, що передається із покоління в покоління, від роду до роду. Духовну велич і красу українського слова письменник підніс на найвищу височінь. Тарас Шевченко був, є і навіки залишиться найголовнішою особистістю у становленні нашої держави. По собі Кобзар залишив чимало настанов, у яких закликав боротися та не здаватися.

Шевченків «Кобзар» для українців - те саме, що й Біблія. Його загортали у вишитий рушник і зберігали біля образів як святиню. Політв’язні царату, дисиденти, шістдесятники… Шевченко був з кожним українцем у тюрмах, таборах і на засланні, на чужині, в еміграції. Був на Майдані і в окопах війн, в руїні Донецького аеропорту з нескореними кіборгами і з кожним українцем, що залишився на окупованих агресором українських територіях.

Т.Шевченко був людиною універсальних обдарувань та інтересів і залишив по собі величезну творчу спадщину. З-під пера поета вийшли чудові твори і, звісно ж, знаменита збірка поезій “Кобзар”. Його творчість мала вирішальне значення у становленні й розвитку нової української літератури та стала джерелом натхнення для багатьох сучасних митців.

До того ж Шевченко – один із найвидатніших майстрів українського образотворчого мистецтва. Він є автором понад тисячі мистецьких творів.

По всьому світу українському поетові встановлено 1384 пам’ятники. Більшість із них – 1256 – розташовані на території України, ще 128 – у 35 країнах світу, зокрема, Бразилії, США, Китаї тощо.

Найбільший портрет Шевченка має площу 500 кв. м. Написаний він у Харкові на стіні 17-поверхового житлового будинку по проїзду Садовому, 30, і внесений до Книги рекордів. Графіті малювали ночами впродовж двох тижнів.

21.02.2022р.

Міжнародний день рідної мови

21 лютого ми відзначаємо Міжнародний день рідної мови. Це свято не лише нагадує про культурне розмаїття і багатомовність світу, а й про право кожного розмовляти рідною мовою у своїй країні.

Українці виборювали своє право говорити українською понад 350 років. І сьогодні відстоювати його має кожен громадянин, адже, як відомо, без мови рідної й народу рідного нема. Захищати і дедалі утверджувати українську мову як державну - наше спільне завдання.

В рамках святкування у шкільній медіатеці Мазур І.М. провела тематичний урок «Рідна мова – безцінна і невичерпна скарбниця народу», відео – подорож
«Легенди минулих років», книжкову виставку, мовні ігри та вікторини.

20.02.2022р.

День Героїв Небесної Сотні

20 лютого в Україні щорічно відзначають День Героїв Небесної Сотні згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року “Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні”. Цього дня вшановуємо пам’ять про тих громадян, завдяки яким змінено перебіг історії нашої держави. Більшість із них віддали своє життя під час подій Революції Гідності (листопад 2013 року – лютий 2014 року), інші загинули пізніше – у березні та квітні 2014 року, захищаючи ідеали демократії, обстоюючи права та свободи людини, європейське майбутнє України.

Почуття гідності та честі, право на самовизначення є головними цінностями українців. Ці риси об’єднують наших героїв – борців за свободу та незалежність України різних часів: Української революції 1917–1921 років, Холодного Яру і повстанців 1920–1930-х, Української повстанської армії, учасників дисидентського руху, Революції на граніті, Помаранчевої революції, Революції Гідності.

Саме в ці дні під час Революції Гідності протистояння сягнуло свого піку. Цього дня 2014 року загинуло найбільше активістів Майдану. Свої життя віддали 48 учасників протесту. З 18 по 20 лютого на Майдані загинуло 78 осіб, після 20 лютого – ще 20. Загалом у списках Героїв Небесної Сотні 107 осіб.

Сьогодні маємо частіше згадувати доленосні події, які стали символом боротьби за свободу та гідність. Майдан перестав бути назвою місцевості. Він став символом Свободи.

Євромайдан увійшов в історію України як символ і взірець жертовності, патріотизму та героїзму. Він укотре підтвердив те, що у найкритичніші та найважливіші періоди нашої історії знайдуться герої, ладні пожертвувати власним життям заради майбутнього України, як незалежної демократичної держави.

22.01.2022р.

День Соборності України

День Соборності України– свято, що відзначається щороку в день проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки та

Західно-Української Народної Республіки. Ця визначна подія відбулася 22 січня 1919 року в Києві на Софійській площі.

День проголошення Акту возз’єднання УНР і ЗУНР став доленосним у житті та історії України. Ця подія знаменувала етнічне та територіальне об’єднання українських земель і навічно викарбувалася в історію України величним національним святом – Днем Соборності. Споконвічна мрія України про єдність і свободу її народу та земель нарешті здійснилася.

Історія України – це історія боротьби і виснажливих битв за волю і незалежність. Сьогодні питання єдності, соборності та суверенітету України знову актуальне, а наша віра і досі залишається непохитною. Сучасний День Соборності позначив нові акценти і пробудив патріотизм, яким сьогодні живуть і дихають усі свідомі громадяни.

Акт Злуки двох частин України став втіленням нестримного прагнення народу до возз'єднання. І сьогодні, після стількох років, День Соборності України не втратив свою цінність для українців. З огляду на сучасну ситуацію, питання єдності країни, як ніколи актуальне.

Щорічне відзначення цього свята підкреслює прагнення народу України до суспільної консолідації, ідеалів свободи, демократії та національної єдності.

16.11.2021р.

Міжнародний день толерантності

Міжнародній День Толерантності відзначається 16 листопада в усіх країнах світу. Його запровадили у 1995 році за рішенням ЮНЕСКО, проголошеному в Декларації принципів терпимості. У цій декларації йдеться про рівність усіх людей, незалежно від їхньої віри, етнічної належності чи кольору шкіри.

У рамках Міжнародного Дня толерантності у шкільній медіатеці були проведені заходи (Мазур І.М), які дали можливість школярам ще раз переконатися, що у світі діють закони добра, терпимості, чесності, щирості, співпереживання та любові, а толерантність врятує світ.

09.11.2021р.

День української писемності та мови

Щорічно 9 листопада відзначають День української писемності та мови. Це свято було встановлено Указом Президента України Леоніда Кучми від 6 листопада 1997 року. Також цього дня вшановують преподобного Нестора Літописця.

Відзначення Дня української мови та писемності в шкільній медіатеці дало змогу учням доторкнутися до джерел духовної культури рідного народу, поглибити знання про витоки писемності та розвиток української мови, її правопис; усвідомити необхідність пропагування української мови.

У шкільній медіатеці завідуюча Мазур І.М. організувала караван новинок « До рідного слова торкаюсь душею» та провела подорож урок «Любіть Україну і мову її солов’їну» . Учні дізналися про витоки української писемності, про українське слово, яке споконвіку живе в піснях, переказах, легендах. Вшанування української писемності та мови супроводжувалось поетичними хвилинками та інтелектуальними іграми, переглядом відеороликів «Цікаві факти про українську мову» та «Легенда про мову».